Ви тут: Головна
Шановні відвідувачі сайту Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани!
Раді Вам представити місто, архітектурний облік якого і спричинився до створення заповідника.
Сьоме століття стоять на берегах Золотої Липи, в обрамленні мальовничих пагорбів Сторожисько, Звіринець, Бабина гора і Яришки, неповторні старовинні Бережани. Годинник на вежі ратуші століттями невпинно чатує вік міста, яке прожило цікаве й трагічне життя і успішно зберегло свою нішу в урбаністичній системі нашої держави.
Першу письмову згадку про Бережани датують 1375 роком, як про давньоруське поселення, яке привілеєм князя Опольчика було передане у володіння боярину Васькові Тептуховичу. Тривалий час повз нього пролягав торговий шлях, що єднав княжі міста Звенигород і Теребовлю.
19 березня 1530 року руський воєвода, староста галицький, коломийський Микола Синявський домігся для Бережан надання магдебурзького права і заклав тут своє родове гніздо – збудував замок «на прославу Всевишнього Бога і оборону вірних християн».
Наступні століття приводили у місто непересічних зодчих, які сформували неповторний образ міста, яке часто називають «подільськими Атенами», «малою Швейцарією». На його території 8 пам’яток національного значення і 42 місцевого значення.
Центральна історична частина Бережан є унікальним містобудівним комплексом ХVІІ–ХІХ століть, що зберіг свою планувальну структуру. Цей комплекс відображає чотири фази забудови міста, а його розпланувальна схема періоду ХVІ–ХVІІ століть, яка склалася фактично із трьох міст на власному магдебурзькому праві (старе середмістя, Нове місто та Адамівка), не має аналогів в Україні. Планувальна система середмістя та Нового міста (чи Містечка), які були оточені наприкінці ХVІІ століття спільним оборонним бастіонним поясом, є надзвичайно своєрідним та цінним прикладом розпланування урбаністичного комплексу європейського ренесансного «ідеального міста».
Так, завдяки збереженому плану забудови міста, збереженій стилістиці та комплексних архітектурних рішень, фрагментів оздоблення будівель та споруд, місто Бережани внесено до Списку історичних місць України.
Мандруючи його вуличками зустрінете шляхетні плацики, вишукані вілли, де назавжди оселився дух Маркіяна Шашкевича і Андрія Чайковського, Богдана Лепкого і Осипа Маковея. З фронтону Вірменської церкви та порталу з «карликовими» колонами озветься культура древнього вірменського народу, що оселився під оборонним муром міста в кінці ХVІІ ст. Фігури Божої Матері, святих Миколая і Антонія, хрести тверезості розкажуть про давній звичай бережанців творити свої духовні обереги. А цільні ансамблі, такі собі «сади нетанучих скульптур» дивуватимуть на історичному цвинтарі. А єврейський цвинтар докине шальку на терези поліетнічної історії Бережан.
У нашому місті голубить водяне плесо 600-літній став, снуються дивовижні легенди з передмість Адамівка, Рай, Лісники, Хатки, Золочівка, Малинівка, живе достовірна історія про перебування короля Яна Собеського і угорського князя Ференца Ракоці, гетьмана Івана Мазепи і царя Петра І, митрополитів Спиридона Литвиновича і Андрея Шептицького.
А яких світочів зродила Бережанська гімназія для європейської науки, військової справи, театру, письменництва, мистецтва! Вчений-медик М.Бродович, просвітитель М. Шашкевич, автор першої української п’єси в Галичині Р.Мох, мовознавець М. Осадца, автор трилогії «Мазепа» письменник Б.Лепкий, художники Ю.Панькевич, Я.Струхманчук, В.Савчак, оперний співак І.Григорович, актор С.Курбас, генерал Ридз-Смігли, полковник січових стрільців І.Чмола. Гімназія дала національній ідеї вірних провідників Ярослава Старуха, Осипа Дяківа-Горнового, Дмитра Мирона-Орлика. Їх імена відчитуємо у назвах вулиць, на музейних стендах, в книгах.
Бережани – частина нашої великої історії, яку можна запізнати з численних історико-краєзнавчих нарисів, путівників, сайтів. Та найкраще пізнавати її з розповідей екскурсоводів за маршрутами по місту і околицях, які пропонує Державний історико-архітектурний заповідник, в залах чотирьох музеїв – краєзнавчого, книги, письменника Б.Лепкого, сакрального мистецтва та історії церкви, що містяться в Ратуші – колишній гімназії.
Виховані на святих сторінках історії, бережанці закарбували своє ставлення до неї у пам'ятниках Т. Шевченку, Б.Лепкому, А.Чайковському, українському січовому стрілецтву на горі Лисоні, учасникам визвольних змагань, пам'ятних таблицях Іванові Франку, Маркіяну Шашкевичу, Богданові Лепкому, Олені Кульчицькій, В’ячеславу Чорноволу.
Багате на архітектурні пам’ятки, на історичні факти, пов’язані із видатними людьми, багате на традиції та культуру, яка створювалась тут упродовж багатьох століть, воно вписане до визначних та унікальних місцин України, які зуміли донести свою безцінну спадщину до сьогодення та популяризувати її на фестивалях середньовічного Бережанського замку, української альтернативної музики «Рурисько», книжковому фестивалі «У храмі книг», дитячих фестивалях «Канікули в Бережанському замку» та «Казка мойого життя».
Запрошуємо до Бережан, відкрийте для себе місто, що назавжди залишило за собою славу Подільських Атен!
Ірина Мигович, в.о. директора Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани створено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. №1508 як науково-дослідний та культурно-просвітницький заклад, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання об’єктів культурної спадщини в межах визначеної заповідної території. Від 2012 року підпорядковується Міністерству культури України.
Підставою для цього стала багата архітектурна спадщина Бережан. В усі часи місто подивовувало своїх гостей європейською планувальною забудовою, збереженою з ХІV-ХVІІ ст., незвичними, як для районного центру, архітектурними ансамблями площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської. У 2001 році Бережани внесено до списку малих історичних міст України.
Новини
#PFISTER_ART_БЕРЕЖАНСЬКА_СПАДЩИНА ВІДЕОРОЛИК ІЗ 3D-ВІЗУАЛІЗАЦІЄЮ
Іоан Пфістер один із найвидатніших та найталановитіших скульпторів кінця XVI – першої половини XVII ст., якому цього року виповнюється 450 років з дня народження. Цей митець найбільше долучився до оздоблення Бережанського замку та його головної окраси Троїцького замкового костелу.
Однак, сьогодні стан цієї пам'ятки архітектури не дає можливості відвідувачам в повній мірі уявити велич та красу мистецького оздоблення Іоана Пфістера, оскільки внутрішнє убранство храму знищено в радянський період. Реставрацію пам'ятки архітектури неможливо виконати у короткі терміни. 3D візуалізація західної частини Троїцького замкового костелу дає змогу здійснити мандрівку у минуле і зануритися в епоху Пфістера, локалізовану на теренах Бережанщини.
3D-візуалізація втілена у форматі короткометражного ролика в рамках проєкту «PFISTER ART: Бережанська спадщина» #запідтримкиУКФ.
Переглянути відео ролик можна за посиланнями:
https://drive.google.com/file/d/1tL0FzZdYoGSlgVY4IhY8ksSxtcHcwsIn/view?usp=sharing
https://youtu.be/e26B39HtERc
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ "PFISTER ART: БЕРЕЖАНСЬКА СПАДЩИНА" У БЕРЕЖАНАХ
Цей рік для ДІАЗ у м. Бережани проходить під знаком скульптора Іоана Пфістера, що є одним із найвидатніших та найталановитіших скульпторів кінця XVI – першої половини
XVII ст. Його прагнення самовдосконалення, невпинний пошук форм для вираження своїх ідей та задумів, експерименти з матеріалами, поєднання з досягненнями західного мистецтва сформували унікальний талант, що поєднав ознаки ренесансу та маньєризму. Останній та найвагоміший період творчої діяльності Пфістера пройшов у Бережанах, завдяки чому наше місто стало «єдиним поза Львовом» самостійним осередком скульптури.
На відзначення цього 450-літнього ювілею митця ДІАЗ у м. Бережани провів низку заходів: презентацію книги Богдана Тихого «Бережани місто пам'яток. Центр мистецької традиції», Міжнародну наукову конференцію «Мистецька спадщина Іоана Пфістера: міжкультурний діалог» та до Дня туризму презентував туристичний маршрут «Мистецька спадщина Іоана Пфістера на Бережанщині», а також оновлено музейну експозицію у західному корпусі Комплексу замку Синявських «Спадщина скульптора Іоана Пфістера у Бережанському замку». 3 листопада відбулася перша частина презентації проєкту в залі офіційних церемоній ім. Юліана Захарієвича Національного університету «Львівська Політехніка».
Сьогодні ми презентували проєкт «PFISTER ART: Бережанська спадщина», реалізований за підтримки УКФ у Бережанах – місті, де Пфістер творив і де проживав скульптор до кінця своїх днів, і, звичайно ж, в замку – місці, яке зберегло його мистецькі карби.
Основними спікерами проєкту стали:
- Ірина Мигович, в.о. директора ДІАЗ у м. Бережани – представила етапи підготовки проєкту та висловила подяку колегам із Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюката та Національного університету «Львівська політехніка» за сприяння у його реалізації;
- Світлана Байталюк, директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА – привітала учасників проєкту із успіхом, відзначила значимість збереження культурної спадщини, історичної пам'яті та важливості передачі їх майбутнім поколінням;
- Богдан Тихий, перший директор ДІАЗ у м. Бережани, краєзнавець, почесний громадянин м. Бережани – представив свої дослідження постаті скульптора Іоана Пфістера;
- Юрій Франко, к.т.н., доцент, завідувач кафедри комп'ютерних технологій Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка – представив нашу співпрацю та ознайомив із технологічним процесом створення пластикових 3D-моделей п'яти алегоричних скульптур Іоана Пфістера;
- Богдан Луговий, к.і.н., доцент, завідувач кафедри гуманітарної освіти і туризму ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» – відзначив, що реалізація проєкту «Pfister Art: бережанська спадщина» поєднує виняткові пам'ятки культурної спадщини та сучасні технології 3D-моделювання і є новим локального культурно-туристичним продуктом;
- Сергій Сірий, асистент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська Політехніка» – поділився тонкощами виконання реставраційного процесу алегоричної скульптури «Надія», авторства Іоана Пфістера, та продемонстрував поетапність виконання наукової роботи;
- Наталія Собкович, начальник відділу культури, охорони культурної спадщини Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації – виокремила велич мистецьких робіт Іоана Пфістера, порівняла значимість його творчого доробку із спадщиною Іоана Георга Пінзеля.
Колектив ДІАЗ у м. Бережани щиро дякуємо усім, хто сприяв та долучався до реалізації проєкту «PFISTER ART: Бережанська спадщина».
Сподіваємося, що саме з цього розпочнеться ревіталізація унікальної пам'ятки архітектури Комплексу замку Синявських.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ "PFISTER ART: БЕРЕЖАНСЬКА СПАДЩИНА" У ЛЬВОВІ
3 листопада 2023 р. відбулася перша частина презентації проєкту «Pfister Art: Бережанська спадщина», що реалізований #ЗапідтримкиУКФ.
Львів–Бережани: ці міста упродовж історії поєднувало багато подій та історичних постатей. Дуже знаковою точкою дотику стала постать та діяльність відомого скульптора Іоана Пфістера, завдяки цьому митцю в історію Бережан вписана сторінка скульптурного осередку майже 400-літньої давнини.
Захід відбувся у науково-мистецькій атмосфері зали офіційних церемоній ім. Юліана Захарієвича Національного університету «Львівська Політехніка». Цей факт є дуже символічним, на думку професора Олега Рибчинського, оскільки Ю. Захарієвич є засновником і лідером львівської архітектурної школи 1870–1890-х рр., ентузіастом музейної справи, дослідником пам'яток історії та культури Галичини, реставратором, теоретиком мистецтва, громадсько-політичний діяч, а найхарактерніше – перший відкривач творчого спадку Іоана Пфістера.
Основними спікерами проєкту були:
- Ірина Мигович, в.о. директора ДІАЗ у м. Бережани – представила етапи підготовки проєкту та висловила подяку колегам із Національного університету «Львівська політехніка» за сприяння у його реалізації;
- Микола Бевз, д.арх., професор, завідувач кафедри архітектури та реставрації, Національного університету «Львівська Політехніка» – відзначив необхідність впровадження новітніх технологій для збереження та промоції об'єктів культурної спадщини;
- Богдан Тихий, перший директор ДІАЗ у м. Бережани, краєзнавець, почесний громадянин м. Бережани – представив свої дослідження постаті скульптора Іоана Пфістера;
- Сергій Сірий, асистент кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська Політехніка» - поділився тонкощами виконання реставраційного процесу алегоричної скульптури «Надія», авторства Іоана Пфістера.
Дуже приємно, що участь в заході також взяли:
- Наталія Чухрай, д.е.н., проф., проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків Національного університету «Львівська Політехніка», яка відмітила економічний потенціал реалізації проєкту для сталого розвитку громади;
- Олег Рибчинський, д.арх., доцент, професор кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська Політехніка», який впродовж реалізації проєкту надав фахові консультації щодо унікального стилю скульптора Іоана Пфістера, мистецька спадщина якого має світову значимість;
- Ігор Гринів, український політик, політтехнолог, народний депутат України п'яти скликань, Голова наглядової ради Інституту стратегічних досліджень та прогнозів «Янус», якого дуже зацікавив мистецький доробок Іоана Пфістера на Бережанщині.
Захід модерувала Олена Лугова, завідувачка науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу Заповідника, яка представила основні завдання та меседжі проєкту.
Проєкт «PFISTER ART: Бережанська спадщина» приурочується 450-літтю з дня народження митця, на відзначення якого Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани організував та провів презентацію книги Богдана Тихого «Бережани місто пам'яток. Центр мистецької традиції», Міжнародну наукову конференцію «Мистецька спадщина Іоана Пфістера: міжкультурний діалог» та до Дня туризму презентував туристичний маршрут «Мистецька спадщина Іоана Пфістера на Бережанщині», а також оновлено музейну експозицію у західному корпусі Комплексу замку Синявських «Спадщина скульптора Іоана Пфістера у Бережанському замку».
Продовженням буде презентація реалізації проєкту «Pfister Art: Бережанська спадщина» у Бережанському замку – осерді мистецької спадщини Іоана Пфістера.
PFISTER ART. БЕРЕЖАНСЬКА СПАДЩИНА
У серпні 2023 р. за підтримки Українського культурного фонду Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани розпочав реалізацію проєкту "Pfister art. Бережанська спадщина". Проєкт приурочений 450-річчю від дня народження відомого скульптора Іоана Пфістера та має на меті завдяки поєднанню автентичних шедеврів XVII ст. із новітніми технологіями по новому представити творчий доробок митця на Бережанщині. Основою проєкту є створення культурного продукту - 3d візуалізації західної частини Троїцького замкового костелу в м. Бережани. Відтворення пошкоджених та втрачених фрагментів дасть змогу кожному відвідувачу відчути та зануритися у красу та велич оздоблення цієї пам'ятки архітектури національного значення.
Напередодні проводилися роботи із остаточної деталізації щодо створення 3d-моделей алегоричних скульптур роботи Іоана Пфістера із використанням лазерного сканування та фотограмметричного методу.
Проєкт перебуває на стадії завершення, тому в найближчому часі будемо раді представити результати його реалізації.
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ІОАНА ПФІСТЕРА: МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ
Цього року виповнилося 450 років від дня народження Іоана (Йоганна, Яна, Ганушш) Пфістера – одного із найвидатніших та найталановитіших скульпторів кінця XVI – першої половини XVII ст. України. Найвагоміший період творчості цього митця пройшов у Бережанах, завдяки чому наше місто стало «єдиним поза Львовом» самостійним осередком скульптури. Його прагнення самовдосконалення, невпинний пошук форм для вираження своїх ідей та задумів, експерименти з матеріалами, поєднання з досягненнями західного мистецтва сформували унікальний талант, що поєднав ознаки ренесансу та маньєризму. Іоан Пфістер працював над оздобленням Бережанському замку та Троїцького замкового костелу у 1615–1642 рр., виконав надгробки представників родини Синявських – власників замку. Саме в Бережанах завершився довгий шлях розвитку скульптора та викристалізувався його унікальний стиль.
Творчому доробку цього непересічного митця приурочена Міжнародна наукова конференція «МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ІОАНА ПФІСТЕРА: МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ», що відбулася 5 вересня 2023 р. у Бережанському замку – в новоствореному сучасному арт-просторі, пристосованому до потреб сучасності, при цьому збережена автентичність, де відчувається дух історії, який розбурхує уяву, відчувається прилив душевних і фізичних сил.
Науковий захід зініційований Державним історико-архітектурним заповідником у м. Бережани при співпраці із Кафедрою архітектури і реставрації Національного університету «Львівська політехніка» та ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».
Участь в роботі конференції взяли науковці з Брнова та Вроцлава (Польща), Києва, Львова, Кам'янця-Подільського, Меджибожа, Тернополя, Вишнівця, Збаража та Бережан, які представили цікаві доповіді про життя та творчість видатного скульптора Іоана Пфістера, збереження, реставрацію і популяризацію творів відомого скульптора, різноманітні сакральні пам'ятки України та їх представлення у туристичній галузі. Ця конференція, що відбувалася в оф лайн та онлайн форматах, стала майданчиком для обміну думок з приводу творчості митця, висловлення пропозицій, розширення знань про митця та його творчу родину.
Звичайно, що ця конференція, відбулася в умовах повномаштабної війни. Ми сьогодні боремося не лише за нашу країну, а й за культуру, яку ворог хоче знищити, адже це частина нашої національної ідентичності. Саме тому, Заповідник акцентує увагу на визначних, знакових, мистецьких пам'ятках та постатях Бережан.
Дякуємо Богу та ЗСУ за захист і можливість творити, працювати, проводити різні цікаві заходи. Слава Україні!
Пленер "ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА"
ВІДБУВСЯ ТРАДИЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР ЮНИХ ХУДОЖНИКІВ
На відзначення 32-ї річниці Незалежності України відбувся
XV традиційний пленер-конкурс юних художників «ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА».
Наші вулиці «позначені» незвичайними архітектурними спорудами, тож зазвичай художники для малювання обирають саме їх. Серед найдавніших у місті костел св. ап. Петра й Павла (1600-1624). До оформлення його інтер'єру та порталу причетний визначний митець поч. XVII ст. Іоан Пфістер. Тож учасники пленеру, його організатори – директор художньої школи Любов Шарамко, вчителі Віта Білоус, Ірина Бугай, учений секретар ДІАЗ Надія Волинець вшанували 450-річчя від дня його народження у костелі.
Упродовж п'яти годин пленеристи, а серед них випускники художньої школи – неодноразові учасники попередніх пленерів Катя Завійська, Владислав Заводецький, Оля Прийдун, Олена Кукуруза, Діана Михайлевська працювали над зображенням обраних об'єктів – Ратуші, костелу, будівель вулиць Вірменської, Академічної.
Традиційно, під час відзначення Дня Незалежності України, 24 серпня малюнки будуть представлятися на виставці в парку, а переможці конкурсу відзначать нагородами Бережанської міської ради.
Виставка Олега Шупляка в артпросторі замку
«СПЕЦІАЛЬНО І ПРОЇЗДОМ».
МОТИВАЦІЯ ВІДВІДУВАННЯ ВИСТАВКИ «УКРАЇНСЬКИЙ КОСМОС»
16 липня 2023 р. відбулося відкриття небувалої масштабної виставки заслуженого художника України Олега Шупляка у Бережанському замку. Два тижні експонування досі спрямували дорогу в Бережанський замок вже не одному шанувальнику мистецтва.
Відкриття, назвемо це «ДНК українців», створеного художником на полотнах і скульптурах, практично у кожного відвідувача – тих, що спеціально їдуть на огляд виставки, і тих, хто, прямуючи в наш замок, випадково потрапляють на виставку – викликають однозначні враження: здивування, потім осмислення і захоплення.
Один випадково заїжджий киянин не стримався з таким зізнанням: «За свої 43 роки я побував не на одній виставці, але ця ніколи не зітреться з моєї пам'яті».
Так, художник своїм індивідуальним зануренням в глибину історії спонукує і нас зрозуміти, хто були наші попередники 7, 5 тис. років тому і як започатковували український космос. На роботі «Взаємне тяжіння» Космос тяжіє до Землі силою своєї енергії. Земля ж до нього тягнеться навесні квітування вишневого саду, влітку – хлібним колосом, восени – стіжками скошеного сіна, що спрямовують своє тепло в сузір'я «Стожарів», а морозяною зимою – стрімкою цівкою диму з-під солом'яних стріх українських хатинок.
Давно знайомі картинки. А в авторському зображенні та екскурсійному супроводі науковців ДІАЗу Олени Лугової, Ірини Дубницької, Надії Волинець, Ігоря Мельника та Надії Ковальчук вони проявляються сакральністю – і мальви, і лелеки, і чумацькі вози, і скіфські баби.
Біля ста відвідувачів, серед яких 17 тернополян, організованих Надією Гарап'юк, підприємці – народний депутат України, власник торгового центру «Бережани», що постав поруч із замком, Іван Чайківський із дружиною, директор Бережанського цегельного заводу «Керамік» Олег Суховецький із керівним складом та родиною, минулої неділі відкривали для себе глибину нашого національного коду в експозиції та підкупольній відеопрограмі.
Під завісу дня окремим відвідувачам пощастило зустрітися і навіть сфотографуватися з автором. Були слова подяки, рукостискання і побажання показати цей творчий скарб в інших містах України. На що художник відповів інтригуюче: «Хіба разом із замком».
Справді, творча експозиція в замковому просторі Бережан, аналогічному відтворенню в іншому просторі неможлива.
Тож, шановні українці, стеліть свої туристично-екскурсійні стежки в Бережанський замок. Бо виставка тільки тут і захоплює своєю унікальністю.