Українська (UA)English (UK)

БЕРЕЖАНСЬКИЙ ЗАМОК В ЖИВОПИСНИХ ТА ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ВІДОМИХ ХУДОЖНИКІВ

Надія ВОЛИНЕЦЬ,
учений секретар ДІАЗ у м. Бережани

 

Історія замку Синявських добігає свого пів тисячоліття. 485 років тому закладали його наріжні камені, а всі наступні 465 років у його долю вписували різного роду сторінки сам будівничий замку гетьман польний Микола Синявський, його спадкоємці та представники родів Чарторийських, Любомирських, Потоцьких.
Відомо, що своєю потугою замок залишався неприступним для ворога, що приходив під його мури чи брав у тривалу облогу. Навіть залишки веж, мурів засвідчують і сьогодні його велич і недоступність. І це захоплювало митців як минулих століть, так і сучасних.
На сьогодні відоме одне з найдавніших зображень замку на ліногравюрі «Вид на Бережани» Антона Лянге. Австрійський живописець, графік, що вважається родоначальником історичного пейзажу, мандруючи теренами Галичини, створив численні натурні зарисовки, які увійшли до альбому «Збірка найгарніших і найцікавіших околиць Галичини» («Zbiór najpiękniejszych i najinteresowniejszych okolic Galicji»), виданого 1823 р. у Львові літографічною майстернею Піллєрів із підписами польською та німецькою мовами. [4]
Та оскільки замок подано на другому плані, важко щось говорити про складові замкового комплексу чи його архітектурні принади. Вперше живописну копію цієї ліногравюри створила львівська художниця Лідія Серветник у 1984 р. для залу стародруків Міжрегіонального центру по пропаганді книги (тепер Музей книги у м. Бережани).
У ХІХ ст. Фердинанд Хотомський (20 січня 1797 - ?), польський військовик, поет, перекладач, художник, лікар, гуморист (народжений с. Кокошинці, в околиці Гусятина) у 1838 р. малював наш замок [8].
Як писав Роман Афтаназі (1914–2004), польський історик, бібліотекар, дослідник замків, палаців і особняків, автор монументальної праці «Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej», найбільший дослідник палацо-паркових ансамблів України: «Найгарніше виглядала внутрішня частина південно-східного рогу замку, яка вважається ледь не найстарішим фрагментом твердині. Саме з цього боку малював бережанський замок Фердинанд Хотомський. Правда, художник трошки полестив резиденції Сенявських. Наполеон Орда в ІІ половині ХІХ ст. був більш чесним і з фортецею, і з глядачами» [1]. Про Ф. Хотомського – художника збереглося мало відомостей.
Значно більше досліджена творчість художника Наполеона Матеуша Тадеуша Орди (1807–1883) – білоруського походження, що мав кілька вроджених і розвинутих талантів – літератора, композитора, музиканта. У 1872 р. він активно почав реалізувати справу свого життя – малювати визначні місця Волині, Поділля та інші землі України. До нашого часу дійшло 177 творів митця, на яких зображено архітектурні пейзажі України і серед них Бережанський замок. Як подає Вікіпедія: «Малював Наполеон Орда з великою, майже фотографічною точністю. На малюнках передано тонкі архітектурні деталі; але це не голі копії, натуралістичні замальовки. У них відчувається дух часу, дивна невловима романтична ностальгія за минулим, яка властива, мабуть, кожній інтелігентній, освіченій людині» [5].
Малюнки художників Ф. Хотинського, Н. Орди стали доступними для широкого огляду завдяки Інтернету і не могли не захопити особливо бережанців, які народилися і виросли вже при зруйнованому замку. Першим відгукнувся на малюнок Ф. Хотомського художник Олег Шупляк, передавши в кольоровій гамі замок, який стояв на березі Золотої Липи на початку ХІХ ст. Робота Шупляка відрізняється кількома деталями та зображуваною порою року: в Хотимського – літо з відкритим водяним плесом перед замком та з коровами на водопої, у Шупляка – зимовий засніжений пейзаж і лише кольорова гама покрівлі замкових будівель та залишки барвистих осінніх листочків вписують у голубизну, що домінує в роботі, штрихи теплого настрою.
До зображення повноцінної будови замку на своїх картинах Олег Шупляк брався ще чотири рази.
Всі роботи наповнені світлом, романтикою. Одна (замок з яскраво червоним дахом) була розтиражована листівкою (коштом ДІАЗу), ще одна (з каретою) використана на обкладинці збірника матеріалів науково-практичної конференції, присвяченої 455-ї річниці побудови замку Синявських (2009 р.), дві використано на обкладинках путівника «Бережани: Замок Синявських у долі Ференца ІІ Ракоці» (2018). Картину із замком, скажемо за мотивами Ф. Хотомського, Олег Шупляк вписав у бланк подяки ДІАЗу.
Незважаючи на руйнацію, мури замку теж приваблюють художника, і він створює пейзаж із південною вежею та єдиною вцілілою стіною південного палацу. Звертався до замку і в графічному вирішенні, яке заповідник, з дозволу автора, використовує у своїх виданнях.
Олег Шупляк (1967 р.н.), член Національної спілки художників України з 2000 року, завдяки серії «Двовзорів» відомий в Україні і за кордоном, влаштував понад 30 виставок став переможцем Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка (2013).Відзначений золотою медаллю лауреата і дипломом «За майстерність і створення унікального стилю в образотворчому мистецтві» міжнародного Фонду «Культурне надбання» (2013, м. Санкт Петербург, РФ), Тернопільською обласною премією ім. Михайла Бойчука за вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва (2014), Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Лепких (2018). У 2016 р. президент Петро Порошенко нагороджує медаллю «25 років незалежності України», а міська рада присвоює звання «Почесний громадянин міста Бережани». У 2017 р. він удостоюється звання «Заслужений художник України» [9].
У 2013 р. з мольбертом до мурів зруйнованого замку прийшов заслужений художник України Богдан Ткачик (1951 р. н.), від 2016 р. народний художник України. 2-6 червня 2013 року Тернопільська організація Спілки художників України організувала на Бережанщині пленер «Лірники і лірництво. Жуків, 2013», а 7 червня – виставку пленерських робіт у замку. Тоді і була створена ця єдина в багато тематичній творчості художника Богдана Ткачика робота, пов'язана із Бережанами і його знаковою історико-архітектурною пам'яткою. Старий мур з півдня, обвитий диким виноградом, а над ним видніється купол замкової каплиці – такий її сюжет.
Ще один тернопільський заслужений художник України Ярослав Омелян (1929 р. н.) звертався до теми замку, скомпонувавши в одну графічну композицію кілька знакових пам'яток архітектури бережанського середмістя. Подібну композицію повторив в екслібрисі «Бережани. 630». Ці роботи експонувалася на його виставках та друкувалися у збірниках екслібрисів, зокрема 2010 р. [6].
Дороги заслуженого художника Євгена Удіна (1937 р. н.), автора численних графічних зображень архітектурних перлин міст Тернопільщини і зарубіжжя, до Бережан стелилися часто. І лише в 2014 році, ілюструючи книгу «Легенди Бережан» Олени Різник, графік щедро збагатив її бережанськими архітектурними перлинами, в т. ч. і двома зображеннями замку.
Андрій Поліщук, архітектор Архітектурно реставраційної майстерні № 3 Інституту «Укрзахідпроектреставрація» (м. Львів), в силу своєї причетності до створення проекту реставрації замкового комплексу, створив також його графічне зображення. А відома архітектор-реставратор, історик архітектури О́льга Пламени́цька у своєму дослідженні «Деякі аспекти хронології та типології Бережанського замку в контексті формування урбаністичної системи міста» представила малюнок власної реконструкції Бережанського замку (др. пол. XVІІ ст.) (рис. зліва) [7, с. 268 ].
Замок у великій художній спадщині заслуженого майстра народної творчості Миколи Бездільного (1923-1980), який у 1955 р. став організатором Бережанської музичної школи, а в 1980 – художньої школи, теж займає значне місце. Як пише Євгенія Біркова у книзі «Микола Бездільний: творчий портрет»: «Особливо заворожували митця старовинні Бережани з їх мальовничими околицями, пам'ятки архітектури та історичні місця Галичини, овіяні атмосферою легенди. Тому те, що руйнує час і людська недбалість, – збереглося в циклі його картин: «Старі мури», «Бережани. Стара фортеця» ...» [2, с. 28 ].
Відчитуючи каталог творів, який у згаданій книзі займає 98–134 сс., зустрічаємо кілька робіт під назвою: «Розвалений мур», «Руїни старого муру», «Старі мури». Але є роботи з назвами, що прямо стосуються замку і виконані в різних техніках: «Бережани. Стара фортеця (1978, к.,темпера, 52х70 см), «Стара фортеця» (1979, к.,темпера, 36х46 см), «Стара фортеця» (1970, п., акв., фломастер, 29х41 см), «Стара фортеця» (1970, п., акв., фломастер, 31х40 см). Три роботи знаходяться у фондах Бережанського краєзнавчого музею. За колористикою вони стримані, навіть темні. Дві роботи мальовані з натури, третя – із фотографії замку.
До замку в сучасному його напівзруйнованому стані, звернувся зовсім нещодавно львівський самодіяльний художник, випускник 1956 року Бережанського педучилища Остап Гончар (1937 р. н.). Споруду сірого кольору зображує серед розкішної паркової зелені, на фоні якої чітко проглядаються куполи каплиці у синіх барвах. Присутній тут і червоний колір, і ним художник свідомо звертає увагу глядача на вирву на стику мурів південного і східного палацових корпусів, що постраждали під час артилерійського обстрілу Бережан російськими військами в Першу світову війну (1916 р.).
З творчої спадщини художника-бережанця, заслуженого працівника культури України (2010) Зеновія Мігоцького (1945-2014), що працював у різноманітних техніках, залишився у Бережанському краєзнавчому музеї і вже 39 років експонується макет-реконструкція замку площею 2,99 кв. м, виконана у білому пластику.
І на закінчення згадаємо Збігнєва Шчепаника (1933 р.н.), польського маляра, який спробував себе в малярстві в 1975 р., а в 2008 р. видав альбом «Замки Кресів» з авторськими акварелями. З них 40% авторські реконструкції об'єктів і серед них замок Синявських у Бережанах. [10]. Репродукція цієї роботи прикрашає обкладинку альбому «Замок над Золотою Липою» (2015, упор. Б.Тихий).
Джерела і література:
1. Бережанський замок. – Замки і храми України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://castles.com.ua/zamok-berezhany.
2. Біркова Є. Микола Бездільний: творчий портрет / Є. Біркова // Івано-Франківськ, 2013. – 156 с.
3. Волинець Н. Ювілейна виставка Ярослава Омеляна / Н.Волинець // Бережанське віче. – 2009.– № 14.
4. Лянге Антон. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lhm.lviv.ua/exhib/223.html.
5. Орда Наполеон. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Наполеон_Орда.
6. Омелян Я. Екслібриси (Книжкові знаки) / Я.Омелян // Тернопіль-Бережани, 2010. – 32 с.
7. Пламеницька О. Деякі аспекти хронології та типології Бережанського замку в контексті формування урбаністичної системи міста / О.Пламеницька // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці.– К., 2011. – № 18.
8. Хотомський Фердінанд. Народилися. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ternopedia.te.ua/index.php/20_січня_на_Тернопільщині.
9. Шупляк Олег Ілліч. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шупляк_Олег Ілліч
10. Шчепанек Збігнєв. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.volart.com.ua/art/zbihnev_shchepanek/