Українська (UA)English (UK)

НА ВІДЗНАЧЕННЯ 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

заповідник організував і провів

  • краєзнавчо-пізнавальну конференцію «Т.Шевченко і Бережанщина: сучасне сприйняття – відображення духу та творчості генія в поезії і малярстві»;
  • відкриття виставки «Живописна Україна» тернопільської художниці Наталії Басараб;
  • Шевченківські вечорниці «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

 

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ – ВІКОВА ТРАДИЦІЯ БЕРЕЖАН

 

Історія вшанування пам’яті і величі Т.Г.Шевченка на західноукраїнських землях має різноманітні вияви – від влаштування таємних вечорниць і концертів  у ХІХ ст. до насипання символічних (на кшталт Канівської) могил, встановлення пам’ятників і погрудь поета у ХХ ст.

На Бережанщині Тернопільської обл. до вшанування Поета вдалися у 1880-х роках  з організації таємних сходин гімназистів по квартирах: «Зачинені двері, заслонені вікна, на брамі один з товаришів на варті, а в невеличкій кімнатці кількох нас, хлопців …в святочнім настрою. Один говорить про життя Шевченка, другий про його твори, двох-трьох декламує…Оці хлоп’ячі, буцім конспіраційні вечорниці зворушували нас і настроювали на вищу ноту», – так згадував тодішній гімназист, а в майбутньому відомий український письменник Богдан Лепкий.

Через три роки гімназія уже мала дозвіл від  шкільної ради на «прилюдне» святкування Шевченкових роковин і стала влаштовувати великі концерти. Але, як свідчать збережені запрошення і програма,  в гімназії не відмовилися і від влаштування вечорниць. Зокрема, 24 березня 1914 року, «В соті роковини уродин Пророка вільної України українська молодь бережанської гімназії уладила «Торжественні вечерниці».

Теперішня бережанська інтелігенція з ініціативи Державного історико-архітектурного заповідника підтримала традицію столітньої давності і теж влаштувала Шевченківські вечорниці  під назвою: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».  Спільними у тодішній і теперішній програмах виявилося дві позиції – виконання творів М.Лисенка і збір добровільних датків: тільки сто років тому їх збирали «на убогих», а тепер – на меморіальну таблицю  одному з «Небесної сотні» – студенту місцевого агротехнічного інституту Устиму Голоднюку. Тож і розпочалися вечорниці  запаленням свічки пам’яті о. В. Онищуком, В.Зориком, директором ДІАЗ, О.Поливком,  членом сотні № 9  Євромайдану, виконанням «Заповіту» і тужливою мелодією «Пливе кача».

Якщо вечорниці столітньої давності відбувалися в салі ощадно-позичкової каси «Надія» за участю чоловічого та мішаного хорів, смичкового оркестру, то з нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка – у виставковому залі ДІАЗ (вул..Банкова, 4а) на тлі виставки «Живописна Україна»  Наталії Басараб, відомої тернопільської художниці,  за участю широкого кола талановитих музикантів, співаків, декламаторів, науковців.

Творцями концертної програми стали викладачі Бережанської школи мистецтв ім. М. Бездільного –  Наталія Марценюк, Мар’яна Кіндрат, Романа Білоус, Ліда Зембович та їх учні – виконавиця пісень Богданка Борецька, скрипальки Василинка Кіндрат і Настя Луців, бандуристки Оленка Юськів і Віта Химич, гімназистки-одинадцятикласниці Ірина Добровольська й Аліна Цапок, вокалісти Ліля Слободна, Оленка Байко, Людмила Кадиляк, Іванна Шаюк, хормейстер, заслужений працівник культури України Зиновій Головацький.

Шевченкові твори читали поет Василь Савчук й науковець ДІАЗ Ірина Борик,  уривок з поеми «Гайдамаки» поставили під керівництвом Олени Різник учасники фольклорного театру «Взори» Будинку творчості школярів.

З повідомленнями «Шевченко у працях учнів і викладачів колишньої гімназії», «Проект 200 кроків до Тараса Шевченка» виступили наукові співробітники музею книги Ярослава Мазурак, краєзнавчого музею – Микола Проців, роботи шевченківської тематики учнів художньої школи представила директор Любов Тернопільська, з проектом укладеного каталогу «Т.Шевченко у філателії» ознайомив колекціонер Олександр Караневич.

Родзинкою святкувань стали як гості – Ірина Куда з Миколаєва з віршем Т.Шевченка «Ісаія. Глава 35», Галина Авраменко, лікар з Рогатина, – з віршами Оксани Максимишин-Корабель про героїв Євромайдану, Крістіна Ліберхер з Швейцарії з Сонатою №3 a-moll, I ч. Й.С.Баха на флейті (ф-но Н.Марценюк), так і творчі роботи бережанських художників – новостворений Ярославом Круком «Портрет Поета», логотип ювілейних Шевченкових святкувань та полотно «Шевченко на  Євромайдані» члена Національної спілки художників України Олега Шупляка. Олег Поливко, голова міського товариства Асоціації філателістів України, провів погашення ювілейного конверта.

Цікаво, якою ж буде програма Шевченкових вечорниць через наступних сто років? Аби прийдешні мали з чим порівняти, як це робили ми, оглядаючи програму-реліквію  з 1914 року, свою залишаємо в анналах музеїв  Бережан як місток між  ХХ і ХХІІ ст.

 

                                                                           Надія ВОЛИНЕЦЬ, учений секретар