Ви тут: Головна
Шановні відвідувачі сайту Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани!
Раді Вам представити місто, архітектурний облік якого і спричинився до створення заповідника.
Сьоме століття стоять на берегах Золотої Липи, в обрамленні мальовничих пагорбів Сторожисько, Звіринець, Бабина гора і Яришки, неповторні старовинні Бережани. Годинник на вежі ратуші століттями невпинно чатує вік міста, яке прожило цікаве й трагічне життя і успішно зберегло свою нішу в урбаністичній системі нашої держави.
Першу письмову згадку про Бережани датують 1375 роком, як про давньоруське поселення, яке привілеєм князя Опольчика було передане у володіння боярину Васькові Тептуховичу. Тривалий час повз нього пролягав торговий шлях, що єднав княжі міста Звенигород і Теребовлю.
19 березня 1530 року руський воєвода, староста галицький, коломийський Микола Синявський домігся для Бережан надання магдебурзького права і заклав тут своє родове гніздо – збудував замок «на прославу Всевишнього Бога і оборону вірних християн».
Наступні століття приводили у місто непересічних зодчих, які сформували неповторний образ міста, яке часто називають «подільськими Атенами», «малою Швейцарією». На його території 8 пам’яток національного значення і 42 місцевого значення.
Центральна історична частина Бережан є унікальним містобудівним комплексом ХVІІ–ХІХ століть, що зберіг свою планувальну структуру. Цей комплекс відображає чотири фази забудови міста, а його розпланувальна схема періоду ХVІ–ХVІІ століть, яка склалася фактично із трьох міст на власному магдебурзькому праві (старе середмістя, Нове місто та Адамівка), не має аналогів в Україні. Планувальна система середмістя та Нового міста (чи Містечка), які були оточені наприкінці ХVІІ століття спільним оборонним бастіонним поясом, є надзвичайно своєрідним та цінним прикладом розпланування урбаністичного комплексу європейського ренесансного «ідеального міста».
Так, завдяки збереженому плану забудови міста, збереженій стилістиці та комплексних архітектурних рішень, фрагментів оздоблення будівель та споруд, місто Бережани внесено до Списку історичних місць України.
Мандруючи його вуличками зустрінете шляхетні плацики, вишукані вілли, де назавжди оселився дух Маркіяна Шашкевича і Андрія Чайковського, Богдана Лепкого і Осипа Маковея. З фронтону Вірменської церкви та порталу з «карликовими» колонами озветься культура древнього вірменського народу, що оселився під оборонним муром міста в кінці ХVІІ ст. Фігури Божої Матері, святих Миколая і Антонія, хрести тверезості розкажуть про давній звичай бережанців творити свої духовні обереги. А цільні ансамблі, такі собі «сади нетанучих скульптур» дивуватимуть на історичному цвинтарі. А єврейський цвинтар докине шальку на терези поліетнічної історії Бережан.
У нашому місті голубить водяне плесо 600-літній став, снуються дивовижні легенди з передмість Адамівка, Рай, Лісники, Хатки, Золочівка, Малинівка, живе достовірна історія про перебування короля Яна Собеського і угорського князя Ференца Ракоці, гетьмана Івана Мазепи і царя Петра І, митрополитів Спиридона Литвиновича і Андрея Шептицького.
А яких світочів зродила Бережанська гімназія для європейської науки, військової справи, театру, письменництва, мистецтва! Вчений-медик М.Бродович, просвітитель М. Шашкевич, автор першої української п’єси в Галичині Р.Мох, мовознавець М. Осадца, автор трилогії «Мазепа» письменник Б.Лепкий, художники Ю.Панькевич, Я.Струхманчук, В.Савчак, оперний співак І.Григорович, актор С.Курбас, генерал Ридз-Смігли, полковник січових стрільців І.Чмола. Гімназія дала національній ідеї вірних провідників Ярослава Старуха, Осипа Дяківа-Горнового, Дмитра Мирона-Орлика. Їх імена відчитуємо у назвах вулиць, на музейних стендах, в книгах.
Бережани – частина нашої великої історії, яку можна запізнати з численних історико-краєзнавчих нарисів, путівників, сайтів. Та найкраще пізнавати її з розповідей екскурсоводів за маршрутами по місту і околицях, які пропонує Державний історико-архітектурний заповідник, в залах чотирьох музеїв – краєзнавчого, книги, письменника Б.Лепкого, сакрального мистецтва та історії церкви, що містяться в Ратуші – колишній гімназії.
Виховані на святих сторінках історії, бережанці закарбували своє ставлення до неї у пам'ятниках Т. Шевченку, Б.Лепкому, А.Чайковському, українському січовому стрілецтву на горі Лисоні, учасникам визвольних змагань, пам'ятних таблицях Іванові Франку, Маркіяну Шашкевичу, Богданові Лепкому, Олені Кульчицькій, В’ячеславу Чорноволу.
Багате на архітектурні пам’ятки, на історичні факти, пов’язані із видатними людьми, багате на традиції та культуру, яка створювалась тут упродовж багатьох століть, воно вписане до визначних та унікальних місцин України, які зуміли донести свою безцінну спадщину до сьогодення та популяризувати її на фестивалях середньовічного Бережанського замку, української альтернативної музики «Рурисько», книжковому фестивалі «У храмі книг», дитячих фестивалях «Канікули в Бережанському замку» та «Казка мойого життя».
Запрошуємо до Бережан, відкрийте для себе місто, що назавжди залишило за собою славу Подільських Атен!
Ірина Мигович, в.о. директора Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани
Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани створено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. №1508 як науково-дослідний та культурно-просвітницький заклад, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання об’єктів культурної спадщини в межах визначеної заповідної території. Від 2012 року підпорядковується Міністерству культури України.
Підставою для цього стала багата архітектурна спадщина Бережан. В усі часи місто подивовувало своїх гостей європейською планувальною забудовою, збереженою з ХІV-ХVІІ ст., незвичними, як для районного центру, архітектурними ансамблями площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської. У 2001 році Бережани внесено до списку малих історичних міст України.
Новини
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ІОАНА ПФІСТЕРА: МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ
Цього року виповнилося 450 років від дня народження Іоана (Йоганна, Яна, Ганушш) Пфістера – одного із найвидатніших та найталановитіших скульпторів кінця XVI – першої половини XVII ст. України. Найвагоміший період творчості цього митця пройшов у Бережанах, завдяки чому наше місто стало «єдиним поза Львовом» самостійним осередком скульптури. Його прагнення самовдосконалення, невпинний пошук форм для вираження своїх ідей та задумів, експерименти з матеріалами, поєднання з досягненнями західного мистецтва сформували унікальний талант, що поєднав ознаки ренесансу та маньєризму. Іоан Пфістер працював над оздобленням Бережанському замку та Троїцького замкового костелу у 1615–1642 рр., виконав надгробки представників родини Синявських – власників замку. Саме в Бережанах завершився довгий шлях розвитку скульптора та викристалізувався його унікальний стиль.
Творчому доробку цього непересічного митця приурочена Міжнародна наукова конференція «МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ІОАНА ПФІСТЕРА: МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ», що відбулася 5 вересня 2023 р. у Бережанському замку – в новоствореному сучасному арт-просторі, пристосованому до потреб сучасності, при цьому збережена автентичність, де відчувається дух історії, який розбурхує уяву, відчувається прилив душевних і фізичних сил.
Науковий захід зініційований Державним історико-архітектурним заповідником у м. Бережани при співпраці із Кафедрою архітектури і реставрації Національного університету «Львівська політехніка» та ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут».
Участь в роботі конференції взяли науковці з Брнова та Вроцлава (Польща), Києва, Львова, Кам'янця-Подільського, Меджибожа, Тернополя, Вишнівця, Збаража та Бережан, які представили цікаві доповіді про життя та творчість видатного скульптора Іоана Пфістера, збереження, реставрацію і популяризацію творів відомого скульптора, різноманітні сакральні пам'ятки України та їх представлення у туристичній галузі. Ця конференція, що відбувалася в оф лайн та онлайн форматах, стала майданчиком для обміну думок з приводу творчості митця, висловлення пропозицій, розширення знань про митця та його творчу родину.
Звичайно, що ця конференція, відбулася в умовах повномаштабної війни. Ми сьогодні боремося не лише за нашу країну, а й за культуру, яку ворог хоче знищити, адже це частина нашої національної ідентичності. Саме тому, Заповідник акцентує увагу на визначних, знакових, мистецьких пам'ятках та постатях Бережан.
Дякуємо Богу та ЗСУ за захист і можливість творити, працювати, проводити різні цікаві заходи. Слава Україні!
Пленер "ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА"
ВІДБУВСЯ ТРАДИЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР ЮНИХ ХУДОЖНИКІВ
На відзначення 32-ї річниці Незалежності України відбувся
XV традиційний пленер-конкурс юних художників «ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА».
Наші вулиці «позначені» незвичайними архітектурними спорудами, тож зазвичай художники для малювання обирають саме їх. Серед найдавніших у місті костел св. ап. Петра й Павла (1600-1624). До оформлення його інтер'єру та порталу причетний визначний митець поч. XVII ст. Іоан Пфістер. Тож учасники пленеру, його організатори – директор художньої школи Любов Шарамко, вчителі Віта Білоус, Ірина Бугай, учений секретар ДІАЗ Надія Волинець вшанували 450-річчя від дня його народження у костелі.
Упродовж п'яти годин пленеристи, а серед них випускники художньої школи – неодноразові учасники попередніх пленерів Катя Завійська, Владислав Заводецький, Оля Прийдун, Олена Кукуруза, Діана Михайлевська працювали над зображенням обраних об'єктів – Ратуші, костелу, будівель вулиць Вірменської, Академічної.
Традиційно, під час відзначення Дня Незалежності України, 24 серпня малюнки будуть представлятися на виставці в парку, а переможці конкурсу відзначать нагородами Бережанської міської ради.
Виставка Олега Шупляка в артпросторі замку
«СПЕЦІАЛЬНО І ПРОЇЗДОМ».
МОТИВАЦІЯ ВІДВІДУВАННЯ ВИСТАВКИ «УКРАЇНСЬКИЙ КОСМОС»
16 липня 2023 р. відбулося відкриття небувалої масштабної виставки заслуженого художника України Олега Шупляка у Бережанському замку. Два тижні експонування досі спрямували дорогу в Бережанський замок вже не одному шанувальнику мистецтва.
Відкриття, назвемо це «ДНК українців», створеного художником на полотнах і скульптурах, практично у кожного відвідувача – тих, що спеціально їдуть на огляд виставки, і тих, хто, прямуючи в наш замок, випадково потрапляють на виставку – викликають однозначні враження: здивування, потім осмислення і захоплення.
Один випадково заїжджий киянин не стримався з таким зізнанням: «За свої 43 роки я побував не на одній виставці, але ця ніколи не зітреться з моєї пам'яті».
Так, художник своїм індивідуальним зануренням в глибину історії спонукує і нас зрозуміти, хто були наші попередники 7, 5 тис. років тому і як започатковували український космос. На роботі «Взаємне тяжіння» Космос тяжіє до Землі силою своєї енергії. Земля ж до нього тягнеться навесні квітування вишневого саду, влітку – хлібним колосом, восени – стіжками скошеного сіна, що спрямовують своє тепло в сузір'я «Стожарів», а морозяною зимою – стрімкою цівкою диму з-під солом'яних стріх українських хатинок.
Давно знайомі картинки. А в авторському зображенні та екскурсійному супроводі науковців ДІАЗу Олени Лугової, Ірини Дубницької, Надії Волинець, Ігоря Мельника та Надії Ковальчук вони проявляються сакральністю – і мальви, і лелеки, і чумацькі вози, і скіфські баби.
Біля ста відвідувачів, серед яких 17 тернополян, організованих Надією Гарап'юк, підприємці – народний депутат України, власник торгового центру «Бережани», що постав поруч із замком, Іван Чайківський із дружиною, директор Бережанського цегельного заводу «Керамік» Олег Суховецький із керівним складом та родиною, минулої неділі відкривали для себе глибину нашого національного коду в експозиції та підкупольній відеопрограмі.
Під завісу дня окремим відвідувачам пощастило зустрітися і навіть сфотографуватися з автором. Були слова подяки, рукостискання і побажання показати цей творчий скарб в інших містах України. На що художник відповів інтригуюче: «Хіба разом із замком».
Справді, творча експозиція в замковому просторі Бережан, аналогічному відтворенню в іншому просторі неможлива.
Тож, шановні українці, стеліть свої туристично-екскурсійні стежки в Бережанський замок. Бо виставка тільки тут і захоплює своєю унікальністю.
«Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте»
Цей заклик Тараса Шевченка став провідною темою сьогорічних Шевченківських вечорниць, організованих Будинком культури Бережанської міської ради та Державним історико-архітектурним заповідником у м. Бережани. І розпочинали їх молоді військовики Роман Ленартович (сопілка) і Тарас Дейчук (декламація) поетовим твором «Думи мої, думи мої».
Традиція влаштовувати пошанування генія українського народу в Бережанах саме вечорницями започаткували гімназисти ще в далеких 1880-х роках. Повернулася до традиції проведення вечорниць інтелігенція міста у 2012 році, а саме працівники Заповідника та керівник фольктеатру «Взори» Олена Різник стали їх організаторами упродовж 10 років.
У сьогорічних велелюдних і необмежених у часі вечорницях взяли участь переможці конкурсів читців Шевченкових творів, місцеві поети та виконавці пісень на слова Поета.
Про історію встановлення пам'ятника Т. Г.Шевченку в Бережанах в 1992 р. оповіла наукова працівниця Заповідника Надія Ковальчук.
Війна зламала долі тисячам українців. Вже другий березень подружжя вчителів Оксани і Олекси Муравльових із Краматорська одягають бережанського Шевченка у вишиванку. Принесли її і на вечорниці, показали символи поетового імені в узорах та запропонували бережанцям вишити власноруч сорочку для свого бронзового Кобзаря. Як розповіла начальник відділу культури, туризму та релігій Олена Мельничук у Бережанах такий проект започаткований, навіть планується вишити таке ж «вбрання» Богдану Лепкому, Андрію Чайковському і Степанові Бандері.
У вечорницях взяли участь в.о. директора ДІАЗ Ірина Мигович та працівники Надія Волинець і Анна Олексів. Вечорниці вела директор Будинку культури Галина Лещишин.
УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ
За драматичними подіями довкола українського Маріуполя у лютому-травні із затамованим подихом стежив увесь світ. Його захисники, більшість з яких – воїни полку «Азов» – продемонстрували надзвичайний героїзм та виняткову силу духу у протистоянні з переважаючими силами росіян. Не схилили вони голови і тоді, коли волею обставин довгі місяці провели у полоні.
Серед мужніх захисників міста-героя був наш земляк, уродженець Бережан, майор полку «Азов», відзначений орденом «За мужність ІІ ступеня» Арсен Дмитрик (позивний «Лемко»).
6 лютого у виставковому залі Державного історико-архітектурного у м. Бережани відбулася зустріч з Арсеном. Він, незважаючи на свій молодий вік, вже 9 років захищає нашу державу та її свободу. Разом із побратимами майор пережив чимало битв, мужньо тримаючи небо над Україною. Світ охрестив їх «людьми із сталі» за самовіддану оборону Маріупольського металургійного заводу.
Полон, теракт в Оленівці, лікарня в окупованому Донецьку, обмін...Слухаючи про всі ці жахіття, ставиш собі питання: «Невже це може пережити одна людина у свої 28?».
І одразу ж отримуєш відповідь...
Незважаючи на різну складність питань, Арсен відповів на кожне, підбираючи правильні слова та пояснення, іноді віджартовувався та згадував кумедні історії із своїх військових буднів.
Щирій та усміхнений, він не вважає себе героєм, мовляв «ми просто виконували завдання». Та героєм його вважаємо ми, вся та чисельна аудиторія від зовсім юних школярів до сивочолих бережанців, яка не вміщувалася в залі.
Зустріч із бережанцем, захисником Маріуполя, майором полку "Азов" Арсеном Дмитриком супроводжувалася музичним супроводом Зразкової аматорської естрадної вокальної студії "Арт-крок" під керівництвом Романа та Роксолани Видишів. Настя Глубіш подарувала учасникам заходу дві пісні. Дякуємо наставникам та вихованцям студії, які з перших днів повномасштабної війни організовують благодійні концерти, а зібрані кошти передають на ЗСУ.
Під час зустрічі учасники заходу долучилися до збору коштів на авто для військового підрозділу Арсена Дмитрика. Із благодійної скриньки вилучено і передано 3240 грн. Окрім цього, кошти на авто передали колектив ДІАЗ у м. Бережани, Бережанський ліцей № 2 та Бережанський ліцей № 3, який підготував для вояків пакунок із смаколиками. Також наш герой отримав сюрприз від ГО "Бережанський Майдан" Волонтерський центр "Бережани".
Зустріч супроводжувалася виставкою художніх полотен заслуженого художника України Олега Шупляка "Українська незламність". Присутній на заході автор подарував п. Арсену авторські принти своїх робіт.
Арсен Дмитрик – символ справжнього українського воїна – мужнього і безстрашного, доброго та щирого.
Сьогодні обличчя України посічене мільйонами снарядів, але дивлячись на таких людей як Арсен, ми точно знаємо, що ПЕРЕМОГА буде за нами, що ніхто більше не скаже, що ми слабкі, бо тепер кожен у світі знає, що ім'я сили – Україна.
Студентська пізнавальна конференція «Комплекс замку Синявських у трансформаціях часу»
Бережанський замок є візитівкою архітектурної спадщини нашого міста та найзапотребуванішим туристичним об’єктом у краї. Саме тому, у рамках відзначення Всесвітнього дня туризму, ДІАЗ у м. Бережани спільно із ВСП «Бережанським фаховимколеджом НУБіП України» провели студентську пізнавальну конференцію «Комплекс замку Синявських у трансформаціях часу». Розпочав роботу конференції вітальним словом т. в. о. директора коледжу Олег Калатало.Завідувач науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу Заповідника Олена Лугова представила пам’ятку архітектури національного значення як найдавнішу збережену будівлю Бережан. Студенти Анастасія Дворська (група ОФП–11М), Віктор Заводецький (група А–21М), МартаОстровська (група ОФП–11М), Владислав Заводецький (група Сп–21М), ДаринаОстровська (група ОФП–11М), Марія Шилінська (група К–21М) представили історію побудови замкової твердині в Бережанах, магнатських родин – власники Бережанського замку, Замкового костелу св. Трійці, Бережанського замку у перипетіях ХХ ст. та фестивальну історію нашого замку. Робота конференції завершилася історичним екскурсом по Комплексу замку Синявських та перспективами ревіталізації пам’ятки.
Детальніше...ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА
ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА
14-й пленер-конкурс юних художників
на відзначення 31-ї річниці Незалежності України
Зголосилися і 12-річні, і 17-річні учні Бережанської художньої школи, Бережанської школи мистецтв ім. М. Бездільного та Центру дитячої та юнацької творчості. Всього 12 майбутніх художників.
Для кожного з них вулиці асоціюються, в першу чергу, з будівлями. Дві Софійки – Бідолах і Пачва зупинили свій вибір на будинках вул. Вірменської, Софійка Лугова обрала величаву споруду колишнього окружного суду – тепер коледжу та інституту, Оля Прийдун осягала вишуканість будинку з еркером на вул. Академічній. Готика костелу св. ап. Петра й Павла заманила відразу трьох учасниць – Оленку Кукурузу і двох Діан – Михайлевську і Петришин.
Стрімкість куполів церкви Пресвятої Тройці визначила місце для встановлення своїх мольбертів Ангеліні Мороз і Дарині Сікорі, Олексія Струтинського привабила надвіслянська готика банку. Оленка Завітик не зрадила своїй любові до будівлі гімназії, а Катя Завійська облюбувала куточок міського скверу за ратушею.
З великою прихильністю роботи приймало журі – директор художньої школи Люба Шарамко і викладач Надія Грицеляк, дві випускниці школи і випускниці вищих навчальних закладів мистецького спрямування – Віта Білоус і Мирося Копча, викладач школи мистецтв ім. М. Бездільного Андрій Слободний, учений секретар ДІАЗ у м. Бережани. Цікаві рішення захоплювали, окремі недотягнення – обговорювали.
Але пленер не дає безмір часу на досконале опрацювання сюжету і внесення коректив. Крім того ще й сигнали воєнної тривоги змушували пленеристів відриватися від роботи і спускатися в укриття. Тож все, що їм вдалося, належно і відповідно оцінене журі.
Знайшлися і меценати пленеру, тож кожна робота одержить відповідну оцінку, а її автор нагороду.
Детальніше...